Клітки
Клітки
Землею щодня повзає кілька мільярдів людей, таких маленьких і беззахисних. У них немає кігтів, вони не здатні перегризати горло, не впорснуть отрути і не налякають зовнішнім виглядом. Нікчемні істоти. Проте – боги. І, як тисячі років тому, люди падали додолу перед великими олімпійцями і богами з головами тварин, так тепер всі інші живі істоти схиляються перед великим і могутнім власником смартфону. Великі нікчеми покорили океан і стали рибами. Зарилися в землю і полетіли в небо, мов птах, а сидять, проте, у клітці. І, на відміну від птаха справжнього, ми щасливі, як ніколи. Ми розділилися самі і розділили світ також. Могутні атланти борються за клаптики світу, ніби це стьобане покривало. Нам мало належати не просто більше, а одразу все, але власники шести континентів і п’яти океанів інколи проживають все життя, так і не побачивши морського узбережжя...
Добавить в библиотеку 